Наприкінці березня, коли ми поверталися із гуманітаркою до села, яке нас прихистило на час окупації Київщини, нас хлопці на блок-пості запитали: «А вам точно туди потрібно?». Ми таки поїхали тією дорогою, хоча вона ще горіла. Сьогодні нас вже ніхто не питав, чи нам потрібно на факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де мав відбутися круглий стіл «Оцінювання в контексті війни та повоєнної відбудови» в рамках XIX Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми розвитку соціологічної теорії: Війна, насильство та суспільні порядки». Ми чули вибухи, слідкували за новинами, гріли воду в кастрюльках, сушилися від зарядної станції, їхали майже пустими дорогами з Ворзеля до Києва і через весь Київ, шукали в пустому корпусі університету людей, які, як виявилося, зосередилися біля єдиного джерела електрики та інтернету. У підвалі університету хтось брав участь у конференції, хтось приймав іспити у студентів, хтось здавав іспити, хтось просто заряджав телефон.
На круглому столі я та Михаил Савва розповідали про особливості оцінювання в умовах війни та повоєнної відбудови. Ця розповідь – узагальнення нашого досвіду оцінювання відновлення Донецької і Луганської області до повномасштабного вторгнення та нашого досвіду поширення гуманітарної допомоги на Київщині у березні 2022 року. Я наважилася анонсувати початок роботи над посібником «Оцінювання під час війни: досвід України», - давно думала над цією ідеєю, але сьогоднішня дискусія на круглому столі підтвердила необхідність узагальнення вітчизняного досвіду оцінювання в умовах ризику і невизначеності. На днях до мене звернулася колега розповісти про особливості оцінювання під час війни. Вона мене попросили тезу «коли потрапляєш сам в ситуацію, де усе горить-вибухає, і потрібно рятувати і себе, і людей навколо, то усі загальноприйняті теорії зовсім недоречні - робиш те, що можеш в даний момент не задумуючись, що буде завтра, тому що завтра вже може не бути» підняти на рівень загальної теорії. Спробую.
Я звернулася до учасників круглого столу коментувати мій виступ, задавати запитання, надавати інформацію, яка б могла увійти в цей посібник. Плану посібника ще немає. Є поки готовність над посібником працювати і розуміння, що посібник потрібний.
На фото: я у підвалі університету.
Савва Михайло,
доктор політичних наук, професор, голова правління ГО «Експертна група СОВА».
магістр державного управління, член правління Української Асоціації Оцінювання.
Оцінювання в умовах війни та повоєнної відбудови
(Проблеми розвитку соціологічної теорії: Війна, насильство та суспільні порядки. Матеріали ХIX Міжнародної науково- практичної конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії: Війна, насильство та суспільні порядки», 16–17 грудня 2022 року (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет соціології). – К.: Видавництво «Наукова столиця», 2022. – *** с.)
Війна в Україні збільшила кількість і зміст соціальних та гуманітарних проектів, у той же час досвід їх реалізації вплинув на практику їх оцінювання. З 2014 року Україна напрацювала власний досвід оцінювання програм та проектів, спрямованих на покращення якості життя людей, постраждалих від війни, а також набула досвід відбудови територій (Донецької і Луганської області), які були в зоні активних бойових дій. Безпрецедентні події 2022 року також лишили після себе не лише руйнування і смерть людей, а й досвід порятунку і надшвидкого відновлення. Гуртування і самоорганізація українців у боротьбі із зовнішнім ворогом потребують окремого вивчення, але вже сьогодні можна сказати, що саме об’єднання одних людей заради порятунку інших зробило можливою перемогу.
Реалізація гуманітарних і соціальних проектів після повномасштабного вторгнення викликали необхідність шукати нові методи та інструменти вирішення проблем, оскільки раніше ми не мали більшості тих проблем, з якими ми стикаємося під час війни. Ті проблеми, які ми мали до війни, значно загострилися та масштабувалися. Ми не можемо скористатися досвідом інших країн, оскільки досвід інших країн не є релевантним щодо вирішення наших проблем. Це все впливає і на оцінювання діяльності, спрямованої на подолання проблем, викликаних війною.
Під час війни (зокрема в місцях активних бойових дій) змінюється об’єкт оцінювання. Якщо зазвичай ми оцінюємо проект або програму, то в умовах надзвичайного ризику і невизначеності, спричинених війною, ми оцінюємо конкретну діяльність (її доречність, оперативність, достатність), спрямовану на вирішення конкретної проблеми. В умовах ризику і невизначеності ми не маємо заздалегідь сформульованих мети, завдань та показників діяльності, відповідно, мета і завдання оцінювання визначаються тоді, коли ми працюємо з результатами цієї діяльності. В умовах війни ми не маємо можливості працювати з кількісними показники – зазвичай немає змоги (часу та вільних рук) рахувати те, що проходить через руки надавачів гуманітарної допомоги чи соціальної допомоги. Облік людей може їм зашкодити. Підрахунки сповільнюють процес і потребують додаткових ресурсів. Отримувачі допомоги змушені швидко змінювати місце перебування, вони не мають засобів зв’язку. Все це призводить до труднощів в оцінювання результатів і впливу надання допомоги. Підкреслюємо, оцінювання в умовах війни відбувається за відсутності заздалегідь сформульованих показників діяльності, мети діяльності, інформації про вигодоотримувачів тощо. Саме тому нам лишається, як інструмент оцінювання, експертна оцінка того, що відбулося і як відбулося. Але експертна оцінка можлива за умови наявності достатньої кількості фахівців надзвичайно високої кваліфікації. Станом на зараз ми не можемо звертатися до експертної оцінки у кожному випадку через брак таких фахівців і через потребу працювати в надзвичайних умовах. Саме тому ми маємо переорієнтувати підготовку фахівців з оцінювання наданої в умовах війни допомоги на роботу з наявною інформацією та ресурсами, а саме на: а) визначення мети, завдань та інколи показників діяльності під час оцінювання; б) орієнтацію на мету діяльності: «Збереження життя людей та збереження якості життя цільових груп»; в) використання під час оцінювання усіх наявних джерел інформації (кількісні методи, зворотній зв’язок з вигодоотримувачами, експертна думка тощо).
Реалізація проектів відбудови територій, постраждалих від війни, говорить про те, що подібні проекти повинні мати ретельно продумані інструментарій і методологію моніторингу і оцінювання не лише результатів діяльності, але й соціальних аспектів цих проектів. Моніторинг і оцінка допоможуть відповідальним за виконання проектів визначити ступінь досягнення соціального впливу на громади, де реалізовується проект, а також соціальних змін на національному рівні. Більше того, подібні проекти потребують оцінювання потреб та проміжного оцінювання результатів і впливу діяльності.
Запровадження системи моніторингу і оцінювання вже на етапі ідеї проекту відбудови дозволяє вчасно відреагувати на відхилення від плану роботи, на невідповідність ресурсного забезпечення, на перші результати діяльності, які не відповідають запланованим тощо. Моніторинг результатів дозволяє відстежувати ефекти і впливи. Моніторинг діяльності дозволяє відслідковувати використання фінансових, матеріальних та людських ресурсів, а також прогрес у діяльності та забезпеченні проміжних результатів. Моніторинг дотримання стандартів дозволяє відслідковувати відповідність правилам надання донорської допомоги та її очікуванням; нормативним вимогам і законам; етичним та технічним стандартам тощо.
Водночас варто пам’ятати, що моніторинг та оцінювання не є різновидом традиційного контролю чи перевірки, це процес спільної роботи експертів і виконавців задля подолання недоліків. Моніторинг і оцінювання - це не лише перевірка ступеню виконання планів проведення заходів та витрачання коштів. Моніторинг і оцінювання дає можливість отримати уявлення про якість і ефективність роботи, а також масштаби і характер соціального ефекту програми чи проекту. Для органів влади моніторинг і оцінювання є способом отримувати «зворотний зв'язок» від громади. Для громади моніторинг і оцінювання проектів відновлення виявився гарним інструментом унеможливлення корупційних схем. Моніторинг і оцінювання будується на довірі між експертом і клієнтом [Пильгун, 2017: с.5-7].
ЛІТЕРАТУРА
1. Моніторинг оцінювання соціального впливу проекту: Практичний посібник для виконавців проектів Надзвичайної кредитної програми з відновлення України. / І. Кравчук, Л. Пильгун, М. Савва. Упорядник Л. Пильгун. – Київ: МФ "Відродження", 2017. – 27 с.
Comentarios